Правове Становище Виробничого Кооперативу Курсова

Правове Становище Виробничого Кооперативу Курсова.rar
Закачек 529
Средняя скорость 2242 Kb/s
Скачать

Правове Становище Виробничого Кооперативу Курсова

Глава 1. Цивільно-правове становище виробничого кооперативу

.1. Поняття виробничого кооперативу, його утворення і припинення

.2. Членство у виробничому кооперативі

Глава 2. Організація діяльності виробничого кооперативу

.1. Структура управління виробничим кооперативом

.2. Особливості сільськогосподарських виробничих кооперативів

Кооперативи в нашій країні функціонують понад 170 років, а перші відомі були створені в Англії (у Рочдейлі), які зуміли виробити правила комерційної роботи та демократичного управління, спрямовані на захист інтересів членів кооперативу (відомі як рочдейльским принципи ).

Роль кооперативів у сучасній економіці дуже значна. Адже кооперація, або в перекладі з латинської — співпраця, має два тлумачення. Відповідно до першого, її прийнято тлумачити як форму організації праці, при якій значна кількість людей спільно беруть участь в одному і тому ж або різних, але пов’язаних між собою процесах праці. Кооперація праці означає єдність, узгодженість спільних дій окремих працівників, їх колективів або національних господарств у процесі відтворення матеріальних чи духовних цінностей. Згідно з другим варіантом тлумачення, кооперацію прийнято розглядати як організаційно оформлені самостійні колективні об’єднання робітників, службовців, дрібних виробників, в тому числі селян, створені для досягнення загальних цілей в різних областях економічної діяльності. Саме в цьому тлумаченні цікавить нас кооперація в цій роботі. p align=»justify»> Про необхідність розвитку кооперативів різних видів йдеться в Концепції розвитку Росії до 2020 р..

Різновидом кооперативів є виробничі кооперативи. Мета об’єднання у виробничий кооператив — спільна виробнича або інша господарська діяльність (виробництво, переробка, збут промислової, сільськогосподарської та іншої продукції, виконання робіт, торгівля, побутове обслуговування, надання інших послуг). p align=»justify»> Питання виробничої кооперації отримали глибоку і детальну розробку в роботах багатьох видних вітчизняних і зарубіжних вчених (правознавців та економістів): (Т. Абова, Г. Берсункаева, С. Ветошкина, В. Глазиріна, В. Дем’яненко , М. Капура, М. Кондратьєва, Н. Михеевой, А. Чаянова, В. Проніна та ін.) Однак актуальність розглянутої теми вимагає її подальшого дослідження. p align=»justify»> Метою даної курсової роботи є вивчення правового становища виробничого кооперативу.

Для реалізації названої мети необхідно вирішити такі завдання роботи:

) проаналізувати поняття виробничого кооперативу;

Правове становище виробничих сільськогосподарських кооперативів

План Вступ- 3 Розділ І Виробничі сільськогосподарські кооперативи

як вид сільськогосподарських кооперативів.

Поняття виробничих сільськогосподарських

Правові засади діяльності виробничих

сільськогосподарських кооперативів.- 10

Істотні ознаки виробничих сільськогосподарських

Розділ ІІ Порядок створення виробничих

2.1 Порядок державної реєстрації виробничих

сільськогосподарських кооперативів.- 17

2.2 Органи управління виробничих

сільськогосподарських кооперативів.- 21

2.3 Порядок припинення діяльності виробничих

сільськогосподарських кооперативів.- 26

Розділ ІІІ Право членства громадян у виробничих

3.1 Поняття права членства у виробничих

сільськогосподарських кооперативах- 29

3.2 Права та обов’язки членів виробничих

сільськогосподарських кооперативів- 34

3.3 Підстави і порядок припинення права членства

у виробничих сільськогосподарських кооперативах- 37

Список використаних джерел- 43

Україна – велика аграрна держава. Радикальні економічні перетворення почалися ще в 1990 році, коли була проголошена земельна реформа, яка згодом стала головною складовою аграрної реформи.

В аграрній політиці та у відповідному законодавстві продовжують домінувати фактори підтримки певних організаційно-правових структур. В наш час відбувається становлення нового правового інституту аграрного права України – інституту правового забезпечення сільськогосподарської кооперації, адже кооперативні сільськогосподарські структури історично були поширені на українських землях в сільському господарстві.

Діяльність сільськогосподарських кооперативів в наш час регулюється Законом України “Про сільськогосподарську кооперацію” від 17 липня 1997 року із змінами (доповненнями) від 2 листопада 2000 року, 10 січня 2002 року та 7 лютого 2002 року.

Це перший в Україні закон саме про сільськогосподарську кооперацію, що закріпив понятійний апарат, дав нову (порівняно з законом “Про кооперацію в СРСР, 1988р.) класифікацію сільськогосподарських кооперативів, регламентував пайові засади кооперативної діяльності та право власності на пай; визначив принципи діяльності сільськогосподарських кооперативів тощо.

Виробничі сільськогосподарські кооперативи є одним із видів сільськогосподарських кооперативів, які характеризуються наявністю відповідних ознак, що відрізняють їх від обслуговуючих кооперативів.

Відповідно до цього вони набувають особливого правового статусу і відіграють значну роль в розвитку сільського господарства в час розбудови незалежної демократичної держави. Вони виступають важливою самостійною формою прояву трудової активності працівників сільського господарства, характеризуються економічною конкурентоспроможністю, гнучкістю структури та можливістю оперативно відзиватися на потреби ринку.

Поняття виробничих сільськогосподарських кооперативів.

В сільському господарстві на українських землях історично були поширені кооперативні сільськогосподарські структури.

Стаття 1 Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” від 7.07.1997 року із змінами від 2 листопада 2000 року, 10 січня 2002 року та 7 лютого 2002 року визначає, що “сільськогосподарська кооперація — системасільськогосподарських кооперативів, об’єднань, створених з метою задоволення економічних потреб членів кооперативу”.

В даній статті також визначено поняття сільськогосподарського кооперативу. “Сільськогосподарський кооператив – юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, що є сільськогосподарськими товаровиробниками, на засадах добровільного членства та об’єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності у сільському господарстві та обслуговування переважно членів кооперативу”.

Дослідження юридичної природи, суті та ознак сільськогосподарської кооперації і сільськогосподарського кооперативу є одним із напрямів досліджень представників аграрно-правової науки.

Зокрема В.І.Семчик при з’ясуванні юридичної природи сільськогосподарського кооперативу робить істотний наголос на те, що це – об’єднання громадян (громадська організація). [1, с.34-35]

О.М.Сонін розглядає сільськогосподарський кооператив як добровільне об’єднання громадян, разом з тим відмежовуючи поняття “кооперативу” від “громадської організації” [2, с.8]

Н.О.Багай у своїй статті “Наукові засади розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні” зазначає, що “недоцільно розглядати сільськогосподарський кооператив як об’єднання громадян , і тим більше як громадську організацію.[3, с.102-108] По-перше, статус існуючих об’єднань громадян на сьогодні доволі чітко визначений у Законі України “Про об’єднання громадян” від 16 червня 1992 року. Даний закон не поширюється на кооперативні формування, в тому числі й сільськогосподарські кооперативи, на що в даному нормативному акті (ст. 1) є пряма вказівка. По-друге, між сільськогосподарським кооперативом та об’єднанням громадян існує істотна різниця щодо мети, предмета діяльності тощо. По-третє, таке формування, як об’єднання громадян, передбачає членство в ньому виключно фізичних осіб. Що ж стосується сільськогосподарських кооперативів то відповідно до Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” передбачено можливість членства в сільськогосподарському обслуговуючому кооперативі, поряд з фізичними, і юридичних осіб (ч1 ст8 Закону)

В.І.Федорович розглядає сільськогосподарський кооператив як “добровільне на основі членства об’єднання осіб для спільного ведення сільськогосподарської діяльності (з використанням земель сільськогосподарського призначення) на основі власної трудової участі чи участі у господарських операціях кооперативу, належного кооперативу на праві власності майна, створеного об’єднанням пайових внесків з метою задоволення потреб членів кооперативу, яке знаходиться, як правило, у сільській місцевості”. [4, с.15]

У вищезазначеній статті Н.О.Багай дано таке визначення сільськогосподарського кооперативу – це “створений на основі добровільного об’єднання фізичних та юридичних осіб, заснований на колективній власності (шляхом об’єднання пайових внесків), самостійний, специфічний, господарюючий, статутний суб’єкт аграрних відносин, що має статус юридичної особи, діє на засадах членства і спільної участі в діяльності кооперативу та здійснює сільськогосподарську виробничу діяльність з використанням земель сільськогосподарського призначення і обслуговування переважно членів кооперативу з метою задоволення їх економічних потреб.

Стаття 2 Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” визначає, що за цілями, завданнями і характером діяльності кооперативи поділяються на виробничі та обслуговуючі.

Отже, виробничі сільськогосподарські кооперативи (ВСГК) є одним із видів сільськогосподарських кооперативів. У ст.1 Закону дано визначення поняття сільськогосподарських виробничих кооперативів. “Сільськогосподарський виробничий кооператив — юридична особа, утворена шляхом об’єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов’язкової трудової участі у процесі виробництва”. Стосовно поняття “товаробник”, то в даній статті визначено, що “ сільськогосподарський товаробник – фізична або юридична особи незалежно від форми власності та господарювання, в якої валовий дохід, отриманий від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, за наявності сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень тощо) та / або поголів’я сільськогосподарських тварин у власності, користуванні, в тому числі й на умовах оренди за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 відсотків загальної суми

Правове становище виробничих сільськогосподарських кооперативів

Розділ І Виробничі сільськогосподарські кооперативи

як вид сільськогосподарських кооперативів.

Поняття виробничих сільськогосподарських

Правові засади діяльності виробничих

сільськогосподарських кооперативів. — 10

Істотні ознаки виробничих сільськогосподарських

Розділ ІІ Порядок створення виробничих

2.1 Порядок державної реєстрації виробничих

сільськогосподарських кооперативів. — 17

2.2 Органи управління виробничих

сільськогосподарських кооперативів. — 21

2.3 Порядок припинення діяльності виробничих

сільськогосподарських кооперативів. — 26

Розділ ІІІ Право членства громадян у виробничих

3.1 Поняття права членства у виробничих

сільськогосподарських кооперативах — 29

3.2 Права та обов’язки членів виробничих

сільськогосподарських кооперативів — 34

3.3 Підстави і порядок припинення права членства

у виробничих сільськогосподарських кооперативах — 37

Список використаних джерел — 43

Україна – велика аграрна держава. Радикальні економічні перетворення почалися ще в 1990 році, коли була проголошена земельна реформа, яка згодом стала головною складовою аграрної реформи.

В аграрній політиці та у відповідному законодавстві продовжують домінувати фактори підтримки певних організаційно-правових структур. В наш час відбувається становлення нового правового інституту аграрного права України – інституту правового забезпечення сільськогосподарської кооперації, адже кооперативні сільськогосподарські структури історично були поширені на українських землях в сільському господарстві.

Діяльність сільськогосподарських кооперативів в наш час регулюється Законом України “Про сільськогосподарську кооперацію” від 17 липня 1997 року із змінами (доповненнями) від 2 листопада 2000 року, 10 січня 2002 року та 7 лютого 2002 року.

Це перший в Україні закон саме про сільськогосподарську кооперацію, що закріпив понятійний апарат, дав нову (порівняно з законом “Про кооперацію в СРСР, 1988р.) класифікацію сільськогосподарських кооперативів, регламентував пайові засади кооперативної діяльності та право власності на пай; визначив принципи діяльності сільськогосподарських кооперативів тощо.

Виробничі сільськогосподарські кооперативи є одним із видів сільськогосподарських кооперативів, які характеризуються наявністю відповідних ознак, що відрізняють їх від обслуговуючих кооперативів.

Відповідно до цього вони набувають особливого правового статусу і відіграють значну роль в розвитку сільського господарства в час розбудови незалежної демократичної держави. Вони виступають важливою самостійною формою прояву трудової активності працівників сільського господарства, характеризуються економічною конкурентоспроможністю, гнучкістю структури та можливістю оперативно відзиватися на потреби ринку.

Поняття виробничих сільськогосподарських кооперативів.

В сільському господарстві на українських землях історично були поширені кооперативні сільськогосподарські структури.

Стаття 1 Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” від 7.07.1997 року із змінами від 2 листопада 2000 року, 10 січня 2002 року та 7 лютого 2002 року визначає, що “сільськогосподарська кооперація — система сільськогосподарських кооперативів, об’єднань, створених з метою задоволення економічних потреб членів кооперативу”.

В даній статті також визначено поняття сільськогосподарського кооперативу. “Сільськогосподарський кооператив – юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, що є сільськогосподарськими товаровиробниками, на засадах добровільного членства та об’єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності у сільському господарстві та обслуговування переважно членів кооперативу”.

Дослідження юридичної природи, суті та ознак сільськогосподарської кооперації і сільськогосподарського кооперативу є одним із напрямів досліджень представників аграрно-правової науки.

Зокрема В.І.Семчик при з’ясуванні юридичної природи сільськогосподарського кооперативу робить істотний наголос на те, що це – об’єднання громадян (громадська організація). [1, с.34-35]

О.М.Сонін розглядає сільськогосподарський кооператив як добровільне об’єднання громадян, разом з тим відмежовуючи поняття “кооперативу” від “громадської організації” [2, с.8]

Н.О.Багай у своїй статті “Наукові засади розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні” зазначає, що “недоцільно розглядати сільськогосподарський кооператив як об’єднання громадян , і тим більше як громадську організацію.[3, с.102-108] По-перше, статус існуючих об’єднань громадян на сьогодні доволі чітко визначений у Законі України “Про об’єднання громадян” від 16 червня 1992 року. Даний закон не поширюється на кооперативні формування, в тому числі й сільськогосподарські кооперативи, на що в даному нормативному акті (ст. 1) є пряма вказівка. По-друге, між сільськогосподарським кооперативом та об’єднанням громадян існує істотна різниця щодо мети, предмета діяльності тощо. По-третє, таке формування, як об’єднання громадян, передбачає членство в ньому виключно фізичних осіб. Що ж стосується сільськогосподарських кооперативів то відповідно до Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” передбачено можливість членства в сільськогосподарському обслуговуючому кооперативі, поряд з фізичними, і юридичних осіб (ч1 ст8 Закону)

В.І.Федорович розглядає сільськогосподарський кооператив як “добровільне на основі членства об’єднання осіб для спільного ведення сільськогосподарської діяльності (з використанням земель сільськогосподарського призначення) на основі власної трудової участі чи участі у господарських операціях кооперативу, належного кооперативу на праві власності майна, створеного об’єднанням пайових внесків з метою задоволення потреб членів кооперативу, яке знаходиться, як правило, у сільській місцевості”. [4, с.15]

У вищезазначеній статті Н.О.Багай дано таке визначення сільськогосподарського кооперативу – це “створений на основі добровільного об’єднання фізичних та юридичних осіб, заснований на колективній власності (шляхом об’єднання пайових внесків), самостійний, специфічний, господарюючий, статутний суб’єкт аграрних відносин, що має статус юридичної особи, діє на засадах членства і спільної участі в діяльності кооперативу та здійснює сільськогосподарську виробничу діяльність з використанням земель сільськогосподарського призначення і обслуговування переважно членів кооперативу з метою задоволення їх економічних потреб.

Стаття 2 Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” визначає, що за цілями, завданнями і характером діяльності кооперативи поділяються на виробничі та обслуговуючі.

Отже, виробничі сільськогосподарські кооперативи (ВСГК) є одним із видів сільськогосподарських кооперативів. У ст.1 Закону дано визначення поняття сільськогосподарських виробничих кооперативів. “Сільськогосподарський виробничий кооператив — юридична особа, утворена шляхом об’єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов’язкової трудової участі у процесі виробництва”. Стосовно поняття “товаробник”, то в даній статті визначено, що “ сільськогосподарський товаробник – фізична або юридична особи


Статьи по теме